Світ уже кілька місяців бореться з COVID-19 — РНК-вірусом, що викликає нетипову пневмонію зі складним лікуванням у людей з ослабленим імунітетом чи серйозними захворюваннями. Групу ризику вже давно ідентифіковано — люди, старші за 65 років, курці й ті, хто страждає на хронічні захворювання.

Заходи запобігання теж очевидні й уже вовсю вживаються безліччю країн: підвищена гігієна рук, закриття всіх освітніх закладів, включно зі школами й дитсадками, рекомендації щодо переведення працівників приватного бізнесу на віддалену роботу, заборона на масові заходи, закриття кордонів на в'їзд і виїзд — загалом, карантин.

Ця ситуація унікальна для сучасного світу, і не дивно, що вона викликає безліч запитань. Відповіді на найпопулярніші — у цій добірці.

1. Як уникнути зараження COVID-19 у під'їзді й ліфті?

Очевидно, що якщо до вас чхнули в ліфті, а ви туди одразу ж зайшли, висока ймовірність вдихнути ці частинки. За кілька хвилин вони осядуть під силою тяжіння, але якщо йдеться про поверхні, особливо металеві, вірус зберігатиметься до 10 годин. Так, ви правильно зрозуміли — на кнопці ліфта й ручці дверей цілком можуть залишитися вірусні частинки. Зараження вірусом настане, якщо ви торкнетеся рукою хоча б до одного із цих предметів і потім потрете нею око чи ніс. Тож уникаємо натискання на кнопки пальцями, альтернатива — лікоть, кулак у крайньому разі. Але припустимо, на руках опинився вірус. Занести його на слизову неможливо, якщо ви не доторкнетеся до обличчя, носа, рота тощо. Значить, ще раз — по кроках. Спочатку ви беретеся за дверну ручку, відчиняєте двері в під'їзд. Натискаєте кнопку, щоб викликати ліфт. А що далі? Далі ви заходите у квартиру й ідете мити руки. Причому останнє особливо важливо робити правильно — контакт рук із мильною водою має становити мінімум 20 секунд.

2. Як обробити приміщення від вірусів?

Ніщо не допоможе краще за звичайне інтенсивне провітрювання. І, звісно, такого ж інтенсивного миття поверхонь дезінфікувальними засобами, яких зараз багато. Дезінфікувати можна все, на що теоретично міг потрапити вірус: дверні ручки, плитка, кахель тощо. Також не забуваємо про тканинні поверхні — їх можна обробити парогенератором чи пропрасувати праскою.

3. Чи допоможе обробка слизової милом?

Мило порушує цілісність слизової оболонки, роблячи її пухкою, через що імунітет і може знизитися. Уявімо: ви обробили слизову оболонку носа милом і вбили тим самим вірус, якщо він там був. Однак після хімічного опіку милом ця сама оболонка стала ще більш чутливою до збудників, а отже, заразитися тепер ще простіше. Украй не рекомендую знижувати свій імунітет таким чином.

4. Чи ефективно протирати руки горілкою чи рослинними спиртовими настоянками?

Що у випадку з горілкою, що зі спиртовими настоянками сенсу в дезінфекції не буде. Для подібного ефекту вміст спирту в речовині має бути не менше 65%. Тому має сенс звертати пильну увагу на концентрацію спирту при покупці дезінфікувальних засобів і санітайзерів.

5. Як самостійно зробити антисептик для рук?

Одна з найскладніших місій на сьогодні — знайти медичний спирт в аптеках. У разі, якщо у вас є запаси, знадобиться докупити ще пару інгредієнтів: 3% перекис водню й гліцерин для зволоження після використання спирту. Найпростіший антисептик — у домашніх умовах:

• медичний спирт (96%) — 240 мл;
• перекис (3%) — 15 мл;
• гліцерин — 5 мл;
• вода — 60 мл.

Необхідно все змішати, відмірюючи шприцом на 20 мл, а потім перевірити те, що вийшло. У підсумковій суміші вміст спирту має становити близько 75%. Таку концентрацію можна назвати якісною. Але й усе, що вище позначки 65%, можна назвати ефективним санітайзером. Цілком зійде за фабричний.

6. Чи має сенс знезаразити маску парогенератором чи праскою після застосування?

Офіційна позиція Всесвітньої організації охорони здоров'я — повторне застосування масок заборонено. Я підтримую цю думку й не рекомендую їх повторне носіння.

7. Як зменшити ризик зараження, користуючись мобільним телефоном?

Дослідження показали, що такі матеріали, як пластик і метали, особливо затримують коронавірус на собі. Якщо повернемося до звичайної схеми — потримали ручку дверей, узяли в руку, на якій вірус, телефон, поклали його в кишеню, помили руки й знову взяли в руки телефон... На додачу до того, що ви залишили сліди вірусу на поверхні телефону, ви потенційно могли його залишити ще й на ділянці тіла. Тому необхідно виробити нову звичку використання мобільного телефону. Можна тримати телефон однією рукою, а іншою — відчиняти двері. За можливості рекомендую використовувати гарнітуру. Але навіть у цих випадках телефон потребує регулярної дезінфекції. Не скидайте телефон з рахунків як один із факторів зараження вірусом.

8. Чи вищий у мене шанс зараження вірусом, якщо я курець?

Правильно, курці — одна з головних груп ризику. Тривале куріння здатне стати причиною погіршення перебігу коронавірусу. Якщо планували раніше кинути курити — зараз найкращий час для підвищення шансів на одужання.

9. Чи можна заразитися коронавірусом на вулиці, випадково вдихнувши його?

Вірусна інфекція активна 3–4 години, але тільки якщо це закрите приміщення. Саме тому інтенсивне наскрізне провітрювання так важливе. Однак якщо говорити про ризик зараження на свіжому повітрі, то він мінімальний. Мінімальний, якщо ви дотримуєтеся рекомендованої дистанції між іншими людьми у 2–3 метри. Хочете гуляти чи займатися спортом — обирайте безлюдні місця.

10. Я в групі ризику за віком. Що має бути в мене в аптечці?

Насамперед — препарати для лікування наявних хронічних захворювань: гіпертонічної хвороби, астми, діабету та інших. У цьому разі медичні запаси вкрай необхідні. Також в аптечку можна додати жарознижувальні й судинозвужувальні засоби. Але якщо ви в зоні ризику, краще утриматися від походів по ліки й попросити про це людей молодого віку чи тих, хто не в групі ризику.

11. Які продукти потрібно закупити на час карантину?

Важливо орієнтуватися на здоровий глузд і логіку при покупці продуктів. А також на їхні терміни зберігання, щоб не виходити в супермаркет і аптеку хоча б 2–3 тижні. У списку можуть бути бобові, овочі й фрукти: картопля, цибуля, морква, буряк, часник, лимони, яблука, банани. Та й крупи, борошно, макарони, молоко тривалого зберігання, заморожені й консервовані овочі не будуть зайвими. Само собою, запасатися потрібно не лише продуктовим кошиком, а й мийними засобами. У цьому разі мило буде набагато ціннішим за будь-яку гречку.

12. Я астматик. У мене є підвищений ризик заразитися коронавірусом?

При контролі бронхіальної астми сальбутамолом чи топічними стероїдами потрібно всіляко уникати ситуацій із ризиком зараження, але надто нервувати не варто. На що справді варто звернути увагу, так це на те, що люди з бронхіальною астмою, які контролюють свій стан сальбутамолом, мають міняти його дозу при прояві симптомів ГРВІ. Це потребує окремого обговорення ваших дій при перших же проявах захворювання з лікарем.

13. Чи робити планові щеплення в період карантину?

Планові щеплення важливі, але при цьому потрібно якомога більше обмежити контакт з людьми в поліклініці і вжити всіх можливих запобіжних заходів. Якщо для щеплення потрібно вийти з дому, їхати в маршрутці, а потім ще сидіти в черзі поряд з кимось зараженим у поліклініці, краще відкласти вакцинацію хоча б на 2–3 тижні. Але якщо у вас є свій автомобіль, призначений час відвідування поліклініки, і ви дотримуєтеся всіх запобіжних заходів, то тоді в плановій вакцинації є сенс.

14. Чому не можна здати тест на вірус при перших ознаках ГРВІ?

Припустимо, у вас звичайна ГРВІ — а ви не боїтеся додатково заразитися коронавірусом? А якщо у вас уже є коронавірус, а не ГРВІ, як передбачалося, чи справедливо заражати інших у поліклініці? Зараз величезне навантаження на систему охорони здоров'я, а якщо бригада «швидкої» буде щоразу виїжджати на виклик до хворих з першими ознаками ГРВІ, вона просто одного разу не доїде до важкого хворого, який справді потребує допомоги. Плюс ще необхідно робити мазок із горла, відправити його на аналіз, займаючи тим самим час і сили інших медиків. Якщо ви самоізолювалися, особисто для вас це навряд чи щось змінить. Коронавірус, як і будь-яка ГРВІ, лікується рясним питтям, свіжим повітрям і терпінням, а часом ще жарознижувальними препаратами й промиванням носа сольовими розчинами. Інші ліки знадобляться, коли вже неможливо буде дихати. За станом можна стежити за допомогою пульсоксиметра — він визначить погіршення стану, і можна буде раніше звернутися по спеціалізовану допомогу.

15. Які наслідки для тих, хто вилікувався від захворювання?

Переважна більшість людей (більше 80%) швидко одужують без подальших проблем зі здоров'ям. Тяжкі наслідки можливі в основному в людей з уже наявними хронічними захворюваннями, які й викликають погіршення перебігу хвороби. Зверніть увагу на те, що коронавірус сам по собі не є хронічною інфекцією. Як і у всіх РНК-вірусів, до яких COVID-19 і належить, вироблення антитіл, що нейтралізують вірус, починається приблизно через тиждень. Після цього терміну захворювання в більшості випадків і закінчується. Уже зараз більше сотні тисяч тих, хто одужав, а далі — більше. У майбутньому ми точно дізнаємося про можливі наслідки.